РІП-043 Чаша терпіння – ТМ Марічка

РІП-001 Господь Вседержитель грн. 70.00

РІП-042 Скоропослушниця грн. 70.00

РІП-043 Чаша терпіння

грн. 70.00

Схема для вишивання бісером, малюнок нанесений на атлас.

З’явився лік на склі церкви Іоанна Воїна, що знаходиться в Орджонікідзевському районі, у 2000 році перед Покровом. Після служби жінка, вийшовши з храму, побачила на вікні обриси Богородиці. Для віруючих людей це стало знаком згори. Спершу церковні службовці боялися навіть мити вікно щоб не стерти образ. Але він був немов усередині скла, і вода не могла вплинути на нього. Незрозумілі речі відбувалися і в той час, коли було вирішено помістити образ Богородиці на склі всередині храму, щоб врятувати від можливого хуліганського руйнування.  Лик зник зі скла. Всі спроби повернути його за допомогою штучного та денного світла не допомогали. Але варто було скло повернути на вулицю, як лік Божої Матері з немовлям Христом на руках проступав знову. Самі віруючі кажуть, що Богородиця дає тим самим зрозуміти, що саме їй визначено захищати людей, а не навпаки.

Одій з віруючих міста Кемерово було видіння вночі. Прибувши відразу в Новокузнецьк, вона повідомила о. Василю, що необхідно написати ікону. Вказала й назву – ” Чаша терпіння “. Кажуть, що на склі, якщо придивитися, видно чашу в руках немовля, що дивиться в неї і випиває всі гріхи людські. На відтвореній іконі не по дитячому сумний погляд Христа висловлює скорботу за людство і усвідомлення того, що доведеться постраждати за рід людський. Це відзначають багато священиків. Чималим було здивування віруючих церкви Іоанна Воїна, коли вони дізналися, що такої ікони в світі не існує. Переглянувши ще раз каталоги усіх чудотворних ікон (а їх близько 500), взялися за пошуки іконописця. Для художника Володимира Шубенкіна ці два слова ” Чаша терпіння ” відразу визначили лінію створення святого образу. Витративши на роботу і церковні пости цілий рік, Володимир написав образ і подарував його о. Василю. Потім ікону відвезли в Андріївський монастир у Москву для прикраси. Майстри відразу ж оцінили її. Закінчити ікону встигли якраз до престольного свята, і 12 серпня на літаку доставили в Новокузнецьк, де був влаштований хресний хід. За два місяці перебування у церкви парафіяни усипали ікону золотом, відчуваючи, за їх словами, благодать.