РІК-4237 Св. Вмч. Марина – ТМ Марічка

РІК-4152 Св. Ап. Петро грн. 70.00

РІК-4154 Св. Прп. Роман Антіохійський, відлюдник грн. 70.00

РІК-4237 Св. Вмч. Марина

грн. 70.00

Схема для вишивання бісером, малюнок нанесений на атлас. Дизайн доповнений перловими намистинами, золотим стеклярусом і декоративними елементами.

Свята Марина народилася в Антіохії Пісідійській (у Малій Азії, нині Туреччини). Батько її був язичником-жерцем. Від своєї годувальниці свята Марина дізналася про християнську віру. У той час імператор Діоклетіан (284-305 рр..) Підняв гоніння на християн, так що багато християн змушені були ховатися в печерах і пустелях. Коли Марині виповнилося дванадцять років, вона прийняла хрещення. Дізнавшись про це батько відрікся від неї. Якось у віці п’ятнадцяти років Марина пасла овець. Правитель тієї області (єпарх) проїжджав повз, зачарувався її красою і зробив їй пропозицію. Марина не приховувала, що вона християнка. Тоді правитель віддав її на піклування однієї знатної жінці, сподіваючись, що та вмовить дівчину відректися від Христа. Але Марина відкинула це і відмовилася принести жертву ідолам. Тоді її піддали різним катуванням: сікли прутами, стругали тіло її тризубами, вбивали в неї цвяхи, палили вогнем. При вигляді таких страждань дівчини народ плакав від жалю. Благодать Божа зцілила Марину від ран, але мучителі не покаялися дивом. Наступного дня її знову обпалювали, потім стали топити у великій бочці. Під час тортур здригнулася земля, з рук Марини спали кайдани, над її головою засяяв незвичайне світло, в якому крутилась голубка з золотим вінцем в дзьобі. Вражений народ став славити Бога. Правитель наказав стратити Марину і тих, хто увірував в Христа. У той день разом з нею обезголовили 15 000 чоловік. Очевидець Феотім описав її страждання. Мощі великомучениці Марини зберігалися в Константинополі до взяття міста хрестоносцями в 1204 р. Західна церква вшановує Марину, називаючи її Маргаритою Антіохійської. Багато храмів присвячені її імені.День пам’яті: 17 липня